Плетемо чи в'яжемо авоськи самі

В моді авоськи!

Ті, хто народився за часів СРСР, звісно, пам'ятають покупців у чергах із незмінними авоськами в руках. Авоська (сплетена з мотузки господарська сумка) — атрибут і символ цілої епохи. За що ж люди полюбили авоську і чому вона так називається? Спробуймо розібратися.

За деякими даними, авоську винайшли в Чехії наприкінці XIX століття. Вавржин Крчил, який жив в околицях міста Ждяр-на-Сазаві, почав випускати сіточки для волосся, але бізнес не пішов. Тоді підприємливий чех додав до них ручки — так з'явилася на світ сітчаста сумка, що швидко здобула велику популярність.

А ось назва «авоська» походить від російського слова «авось». Уперше цей термін у 1935 році вжив сатирик Аркадій Райкін у монолозі обивателя з сіткою: «А це авоська. Авось-ка я щось у ній принесу…». Гумор припав людям до смаку — так із легкої руки сатирика цю сумку й прозвали авоською.

У складеному вигляді авоська займає дуже мало місця, тож легко вміщується в сумочку, портфель або кишеню. Пластикових пакетів тоді ще не було, тому за часів дефіциту люди часто носили авоську з собою — раптом вдасться щось купити дорогою з роботи додому.

Щоб авоську було зручніше тримати, її випускали з надітими на ручки гумовими трубками, а найбільш практичні власники носили з собою спеціальні гачки для підвішування такої сумки на край столу чи на поручень у транспорті. Авоська слугувала не лише за прямим призначенням: у ній зберігали овочі, наповнену цибулею чи часником її вішали на стіну, взимку складали в неї продукти й вивішували за вікно. Авоською навіть ловили раків.

Згодом мода на целофанові пакети (які тепер ціла проблема утилізувати) витіснила авоську. Але не варто засмучуватись — в авоськи з'явилося друге життя. Вона стала модним аксесуаром останніх років: модельєри випускають креативні сумки-авоськи, які мають незмінний успіх. А чому б і ні! Адже авоська — практично безрозмірна, невбивана, екологічно чиста сумка з масою переваг, поруч з якою поліетиленовий пакет і не стояв.

Авоська спицями

Розмір: ширина 40 см; довжина 35,5 см.

Вам знадобиться:
2 котушки джутової мотузки середньої товщини по 128 г (у котушці приблизно 46 м мотузки);
кругові спиці № 15 завдовжки 80 см;
гачок для в'язання № 9 (за бажанням).

Щільність в'язання: 6 петель × 5,5 ряду = 10 × 10 см комірчастою в'язкою на спицях № 15 після розтягування. За потреби змініть розмір спиць, щоб досягти цієї щільності.

Скорочення: ЛС — лицьовий бік; п — петля(і); л — лицьова петля; вив — виворітна петля; 2вв — дві петлі провʼязати разом виворітною; н — накид; ( ) — повторити в'язання групи петель мотиву, взятого в дужки.

Сумка. Наберіть 48 петель.
Ряд 1 — (н, 2вв) до кінця. Цей ряд утворює комірчастий візерунок. Зв'яжіть так ще 16 рядів.
Дно. Ряд зі спадами: 2вв до кінця = 24 п. 1 ряд виворітними. Повторіть ряд зі спадами = 12 п.
Залишивши довгий кінець, обріжте мотузку. Обмотайте кінець двічі навколо наскрізних петель, зав'яжіть між кожними двома петлями, заведіть кінець під вузли та обріжте.

Завершення роботи. Ручки. Протягніть мотузку через набраний край сумки, потім удруге — приблизно через 13 см, щоб вийшла подвійна петля 35,5 см як основа майбутньої ручки.

Гачком або пальцями зробіть ланцюжок із повітряних петель поверх основи — вийде міцна ручка. Обріжте мотузку і протягніть кінець під петлями ручки, щоб закріпити. Зробіть другу ручку навпроти першої.

Авоська гачком

Готового опису немає, але схеми говорять самі за себе. Зверніть увагу: в'язання починається з кільця (рис. 2), вив'язується ажурне коло денця, а потім — борти сумки (рис. 1, пунктиром показано перехід). Передостання схема — квітка для оздоблення біля основи ручки.